ТЕРНИНА


ТЕРНИНА
, Милька, род. 1864 в Кроации, ученица Генсбахера в венской консерватории. Впервые выступила в Лейпциге (1883), затем пела в Граце, Бремене и с 1890 в Мюнхене, где создалась ее известность замечательной драматической певицы (Сента, Фиделио и др.).

Музыкальный словарь Римана. - Москва, Лейпциг. . 1904.

Смотреть что такое "ТЕРНИНА" в других словарях:

  • тернина — и, ж. 1) Те саме, що терен 1), 3). || Гілка цієї рослини. 2) перен., нар. поет. Про відчуття болю, страждання, прикрості, образи. 3) Одна, окрема ягідка цієї рослини …   Український тлумачний словник

  • тернина — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • тернина — ни, ж. Гж. Колючі кущі шипшини, терну; терни …   Словник лемківскої говірки

  • глід — Глід: (військ.) ряд, рота [X] (військ.) ряд, стрій [1] (військ.) ряд, шеренга [XI] біла тернина [IV] військовий ряд, шеренга [20] ряд, стрій [13] ряд, шеренга [III] Глід (нім. Glied) шеренга, військовий, ряд, пояснюється «біла тернина» (528). [MО …   Толковый украинский словарь

  • тернинка — и, ж. Зменш. пестл. до тернина …   Український тлумачний словник

  • чепіргатий — зубчатий [VI] розкрячений, (реґіоналізм) На густім чепіргатім листю папороти, [ЗБ 17]; .. корчами чепіргатої папороти, [ЗБ 198]; [ВЛ] Чепіргаті: розлогі [22] Чепіргатий викладене як «зубчатий» (505), мабуть, тому, що в контексті йдеться про листя …   Толковый украинский словарь

  • терник — (зарості терну; місце, поросле терном), терни мн., терня, тернина, терниння, тернища[е], терновище …   Словник синонімів української мови